Довжина тіла до 24 см, хвіст майже не помітний — до 3 см. Маса тіла до 290 г. Пристосований до підземного способу життя: тулуб валькуватий із короткими міцними кінцівками, голова клиноподібна, сплощена, з жорсткими шкіряними кантами по боках, вушна раковина відсутня, очі сховані під шкірою. Завжди помітні різці, ізольовані від ротової порожнини внутрішніми виростами губ. Хутро густе й м'яке, забарвлення — від світло-палевого до бурого.
Від близького виду — сліпака східного (Spalax microphthalmus) — відрізняється меншими розмірами, світлішим загальним забарвленням, а також будовою черепу: 1) довжина носових кісток значно менша спільної довжини лобних і тім'яних кісток; 2) задні кінці носових кісток притуплені й не утворюють вилчастого роздвоєння; 3) лінії лобно-носового і лобно-передщелепного швів утворюють дугу з вершиною, направленою вперед.
В Україні — Правобережні Степ, Лісостеп і південна частина широколистянолісової зони, де зустрічається досить спорадично.
У Запорізькій області східною межею ареалу виду є р. Дніпро. У північній частині Запорізького Правобережжя є звичайним видом ссавців долин всіх річок і великих балок з прилеглими плакорними ділянками; на південь від р. Нижня Хортиця зустрічається рідко. Входить до складу фауни Національного заповідника «Хортиця» (острівна популяція).
Основним середовищем проживання цього виду є незайманий степ з прилеглими суходільнолучними ділянками. Також може жити біля доріг, у лісосмугах, сільськогосподарських угіддях, а нещодавно був знайдений на колишніх військових полігонах. Не уникає піщаних ґрунтів.
Високоспеціалізований землерий, ходи прокладає за допомогою добре розвинутих різців. Живе поодинці в норах складної будови: горизонтальні ходи розташовані на глибині 13–21 см, вертикальні (до 2,75 м) — ведуть до житлових і гніздових камер, комор для запасання корму і віднірків різного призначення.
Активний протягом року і в зимову сплячку не впадає. Майже все життя проводить під землею. На поверхні з'являється дуже рідко і тільки в нічний час, у сутінках і рано вранці.
Харчування мало вивчене, але за даними з південної та південно-східної частин ареалу харчується підземними частинами люцерни, цикорію, берізки, мальви і саджанців дерев (дуб, шовковиця, акація та ін.).
Самиця раз на рік у лютому чи на початку березня народжує 1—5 малят.
