Панда гімалайська

Панда гімалайська

Панда мала, Панда червона

2 мови
Українська
Королівство
Підтип
Клас
Ряд
Підряд
Родина
ВИДИ
Ailurus fulgens

Па́нда гімала́йська, панда мала або панда червона (Ailurus fulgens ) — вид ссавців ряду хижих, родини пандових (Ailluridae). Це переважно травоїдна тварина, яка розміром дещо більша за кішку. Особливих успіхів у розведенні цих тварин у неволі досяг Зоопарк Хефей.

Показати більше

Систематичне положення малої панди довгий час було неясним, її відносили то до родини єнотових, то до ведмедевих, проте пізніше за даними молекулярних досліджень її виділили до окремої родини пандових (Ailluridae), що разом з родинами єнотових, скунсових і куницевих (мустелових) формують надродину мустелуватих в межах ряду хижих.

Мала панда є тваринним символом індійського штату Сіккім.

Показати менше

Ні

Нічні

Су

Сутінковий

Ро

Рослиноїдні

Фо

Фолівор

Де

Деревний

Al

Altricial

На

Наземний

Жи

Живородні тварини

Те

Територіальні тварини

По

Полігінандрія

Од

Одинокий

Ви

Висотні мігранти

R

починається з

Ми

Милі тварини
(колекція)

Пу

Пухнасті тварини
(колекція)

Зовнішній вигляд

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 120—140 см, довжина хвоста: 40–60 см, висота в плечах: 40 см, вага: 9–15 кг.

Показати більше

Опис. Шерсть довга і м'яка, хвіст пухнастий. Колір верхньої частини тіла від іржавого до глибокого-каштанового, найтемніший уздовж середини спини. На хвості більш чи менш помітні руді кільця. Під очима є темні позначки, в той час, як мордочка, губи, щоки та краї вух білі. Задній бік вух, кінцівки та низ від темного, червонувато-коричневого до чорного. Голова округла, вуха великі й загострені, підошви волохаті, кігті напіввтяжні. Самиці мають чотири молочні залози. Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 3-4/3-4, M 2/2 = 36–38.

Показати менше

Ареал

Географія

Діапазон поширення — Південно-Східна Азія: Північна М'янма, Непал, Індія, Бутан і Південний Китай. Знайдений переважно в гірських лісах на висоті 1,800-4,000 м над рівнем моря, часто в бамбукових заростях.

Панда гімалайська карта середовища проживання
Панда гімалайська карта середовища проживання
Панда гімалайська

Звички та спосіб життя

Головним чином нічна й сутінкова тварина, вдень спить на дереві. Однак в літній період проявляє значну денну активність і, мабуть, відпочинок взимку під прямими сонячними променями обумовлений потребою мінімізувати втрати тепла. Коли спить, він зазвичай згортається, як кішка або собака, з хвостом над головою, але він також може спати, сидячи на верхній частині задніх кінцівок, голову підібгавши під грудьми та між передніми лапами, як це часом робить американський єнот (Procyon). Хоча червона панда дуже добре лазить по деревах, вона, здається, більше харчується на землі. Їжею для неї є: бамбукові паростки, трава, корені, плоди й жолуді. Також іноді вживає комах, яйця, молодих птахів і дрібних гризунів. У дикій природі мала панда іноді подорожує в парі або невеликими сімейними групами. Такі групи, ймовірно, представляють самця та самицю або матір з дітьми. Молодь, здається, залишається з матір'ю близько року, або поки наступний виводок ось-ось народиться. Поводження в полоні м'яке, вона не бореться, приборкується легко, цікава, і в цілому спокійна.

Сезонна поведінка

Дієта та харчування

Розмноження

СТАТЕВА ПОВЕДІНКА

Червона панда народжує потомство навесні чи влітку, частіше за все у червні, у порожнинах дерев чи в кам'яних розколинах. Почати готувати гніздо батьки можуть за кілька тижнів до народження дітей. Вагітність триває 114—145 днів. Народжується 1–4, зазвичай двоє дитинчат. Новонароджені важать 110—130 грамів. Тверду їжу починають приймати на 125—135 день. Статева зрілість настає у 18-місячному віці. Одна червона панда в Китаї жила в неволі 18.5 років.

Популяція

Популяційні загрози

Втрати та фрагментації місць проживання, а також браконьєрство є серйозними загрозами для цього виду. Основними причинами втрати місць проживання є комерційні лісозаготівлі, потреба опалювання дровами (особливо в холодних Гімалаях), очищення ділянок для житла і сільського господарства, підсічно-вогневе землеробство гірських племен, випас домашньої худоби, насадження плантацій монокультурного лісу. Смертність дітей червоної панди в районах, прилеглих до випасу худоби, за оцінками, наближається до 74 %. Проживає в багатьох охоронних районах.

Більше захоплюючих тварин, про яких варто дізнатися