Crocuta crocuta spelaea або Печерні гієни — вимерлий підвид сучасної плямистої гієни (Crocuta crocuta ), з'явилася в Європі приблизно 500 000 років тому і була широко поширена в плейстоцені Євразії, від Північного Китаю до Іспанії і Британських островів. Печерні гієни почали поступово зникати через зміну природних умов та були витіснені іншими хижаками, а також людьми, приблизно 20 000 років тому, і повністю зникли в Західній Європі близько 14-11 тис. років тому, а в деяких областях і раніше.
М'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
Живоро́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
C
починається зПечерна гієна мала до 1 метра заввишки у плечах. Важила від 80 до 110 кілограмів. Ці тварини були нічними хижаками, жили в печерах і вирощували там же дитинчат.
Зубна формула печерної гієни така ж як у плямистої. Головна відмінність між ними в довжині кісток задніх і передніх конечностей. Різниця в пропорціях кінцівок вказує на кращу пристосованість до бігу, ніж у сучасних плямистих гієн з Африки.
Їх рештки широко поширені в печерах, де вони ймовірно і мешкали. Невідомо, чи був у них виражений статевий диморфізм, як у плямистих гієн. Також невідомо, чи жили печерні гієни великими групами або самотньо, хоча в їх плейстоценовому природному середовищі великі групи малоймовірні.
Знайдені в печерах, де проживали гієни, залишки їжі дозволяють описати їх раціон: олені, кабани, коні, зубри. Зрідка трапляються останки людей: неандертальців і кроманьйонців. Серед печерних гієн відомі і випадки канібалізму. Вони також харчувалися падлом при першій-ліпшій можливості.
