Madoqua kirkii або Дікдік Кірка — маленька антилопа, що мешкає в Східній Африці, і належить до родини Бикові, підродини справжніх антилоп і є одним з чотирьох представників роду Дікдік. Виділяють від чотирьох до семи підвидів. Живуть близько п'яти років, але в неволі можуть доживати і до сімнадцяти.
Дікдік Кірка є найбільшим в роді дікдіків, одних із найменших антилоп світу. Висотою від 36 до 46 см; важить не більше 7,2 кг. Це витончені істоти із загостерною, рухливою мордочною, великими очима і вухами, значними передочними залозами, довгими задніми кінцівками (значно довшими за передні), рудиментарним хвостом. Колір шерсті варіююється в межах ареалу проживання виду від сірого до світло- коричневого, з темнішими боками і кінцівками і світлим черевом. На голові мають помітний гребінець. Самці мають роги довжиною біля 8 см, гвинтоподібні ( від 7 до 9 кілець) і направлені назад. Їм притаманний статевий диморфізми: самки більші і безрогі, тоді як в самців більша мордочка, довший гребінь і вони, як правило, світлішого забарвлення. Дікдік Кірка схожий на дікдіка Гюнтера, його можна відрізнити за довжим носом та передщелепами і коротшим хоботком, що надає голові більш клиноподібний вид.
Дікдіки Кірка є ендеміками саван сходу та південного сходу Африки. Їх популяції часто не мають сполучення між собою. У Намібії дікдік Кірка мешкає в ізольованих районах уздовж Фіш-Рівер, але не проживають в пустелі Наміб. Хоча вони можуть перетинати пустелі, пересуваючись вздовж джелел води, вони віддають перевагу місцевостям з достатньою кількістю невисокої рослинності. Ідеальні середовища для проживання дікдіків містять різноманітні оглядові ділянки, тінисті місця і невисокий підлісок. Якщо трава виростає занадто високо, перешкоджаючи огляду, дікдіки можуть мігрувати на іншу ділянку.
Як зазначалося дослідниками, типові місця проживання дікдіка Кірка представляють собою мозаїку із чагарників з надзвичайно невисоким трав'яним покривом. Дікдіки живуть парами на територіях від 1 до 25 га, залежно від доступної рослинності. Якщо не відбувається несприятливих подій, пара дікдіків Кірка можуть проживати на одній території довічно. Самці захищають сімейну територію.
Дікдіки рослиноїдні, і їх дієта складаються в основному з листя, фруктів, пагонів та ягід. Завдяки своїй пристосованості, дікдіки не залежать від води і покладаються на рослинність як джерело вологи. Дікдіки Кірка вибірково живляться дводольними рослинами, які можуть швидко ферментуватися та перетравлюватися. Сюди входять листя та фрукти з високим вмістом поживних речовин та води, але з низьким вмістом клітковини та целюлози. Траву вживають лише щойно пророслу. Шлунок дікдіків складає від 2,2% до 10,0% від маси тіла. Вони щодня споживають до 3,8% від маси тіла.
Подібно до інших карликових антилоп, дікдіки Кірка живуть територіальними моногамними парами. Території маркуються виділеннями тварин, а також секретом із передочних залоз.Вагітність дікдіків Кірка триває від 5 до 6 місяців, вони можуть народжувати двічі на рік. Самки досягають статевої зрілості у віці 6-8 місяців, самці між 8 і 9 місяцем. Завзвичай. малеча народжується в травні, під час періоду дощів.
