Тхір степовий, або тхір світлий (Mustela eversmanni ) — хижий ссавець роду мустела (Mustela ) родини мустелових, або тхоревих (Mustelidae).
Ні
НічніНічний спосіб життя тварин — це особлива поведінка тварин, при якій активне життя здебільшого ведеться серед ночі, а сон серед дня.Нічні тварини за...
М'
М'ясоїдніМ'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
На
НаземнийХи
ХижакиХижацтво в екології — тип відносин між біологічними популяціями, при яких хижак живиться іншими організмами, жертвою.Хижаки не обов'язково вбивають...
Al
AltricialФо
ФосоріальнийЖи
Живуть в норахНора́ — діра або тунель під землею з одним або декількома ходами назовні, викопаний тваринами з метою створення простору для мешкання, тимчасового ...
Те
Територіальні твариниТериторіальні тварини — тварини, які захищають певну територію від вторгнення представників того ж виду.
Живоро́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
По
ПолігініяОд
ОдинокийКо
КолоніальніКоло́нія — група з кількох або великого числа окремих організмів, що живуть або проводять велику частину часу близько один до одного, найчастіше дл...
Не
Не мігрантS
починається зЗовнішній вигляд тхорів у загальному типовий для дрібних куницевих. Середня довжина тіла — 52-56 см, хвоста — до 18 см, вага тіла до 2 кг. Довжина тіла самців — 29,6-77, самиць — 26,1-51,5 см; вага, відповідно: 0,48-1,53 Кг та 0,35-0,76 Кг. Є найбільшим з тхорів. Відрізняються високим, але рідкісним волосяним покривом, завдяки чому крізь шерсть добре видно густе світле підшерстя. Хутро влітку набуває рудувато-жовтуватого, а взимку — білясто-вохряного забарвлення. Характерним є також темне забарвлення лап, хвоста (або його кінця), своєрідне розфарбування мордочки носа і очей, що нагадує чорно-буру маску.
Анальні залози, як і в його родича тхора лісового, або темного, виділяють секрет, що надає тхорам специфічного запаху.
Спорідненість між євразійськими видами тхорів настільки велика, що вони вільно схрещуються, внаслідок чого в районах спільного проживання нерідко трапляються звірята, схожі і на чорного і особливо на степового тхора. Степовий тхір на заході зустрічається від Балканського півострову і Чехії, а далі на схід по лісостепу, степу і напівпустель Росії від Забайкалля і до Середнього Амура, а також в Середній і Центральній Азії до Далекого Сходу і Східного Китаю. В останнє століття ареал степового тхора помітно розширюється на захід і частково на північ.
Відкриті ландшафти з низьким травостоєм та ущільненим ґрунтом (залишки степу, посіви багаторічних трав, балки, вигони, піщані коси). Іноді живе у степових лісах, лісосмугах, скелях; заходить на околиці населених пунктів.
Лісів і населених пунктів уникає.
Селиться в норах хом'яків, ховрахів і сліпаків, може влаштовувати кубло в тріщинах, ущелинах скель, купах хмизу та розсипищах каміння, скирдах соломи або в дуплах дерев. Площа індивідуальної мисливської ділянки особини становить 18 — 32 км (у радіусі 3 — 5 км довкола гніздової нори). Цей вид зазвичай, не копає свою власну нору — замість цього, використовує домівки бабаків, ховрахів, хом'яків, кротів, полівок, тушканчиків та інших, трохи розширивши їх. Іноді риє й сам прості та дуже мілкі нори до 0,5 м глибиною і не турбується про їх благоустрій. Нори не вистеляє. Вхідний отвір жилої нори тхора завжди добре розчищений, має гладкі та блискучі стінки. Нора тхора з більш широким вхідним отвором та більшим діаметром купи наритої землі, свіжих екскрементів, ніж ховраха. Особливо характерне розміщення наритого ґрунту, який розкидається навколо вхідних отворів не рівномірно, а окремими купками, іноді в два чи три боки. Ознакою перебування тхора в норі є відсутність на свіжонакопаній землі, слідів звіра або вони спрямовані до нори.
Активний у сутінках або вночі. Вдень полюють переважно молоді звірі. Ведуть поодиноке життя. Тхори не належать до осілих тварин — подорожують услід за ховрахами. Тільки під час вигодовування малят довше живуть на одному місці. Постійне переміщення в пошуках їжі не виробило в них рефлексу на захист своєї ділянки. Пересувається великими стрибками, роблячи петлі, вміє плавати. Спритна та смілива тварина. Може перекочовувати, долаючи за ніч 3-18 км.
У разі небезпеки, для самозахисту, тхір розбризкує з анальних залоз, дуже смердючу рідину (нагадує запах з вигрібної ями або вуличного туалету, але більш ядучий), тож якщо наприклад, спіймати степового тхора і тримати на витягнутій руці у степу на свіжому повітрі, можуть мимовільно виділятися сльози.
Тхір степовий полює ховрахів, хом'яків, пискух, мишоподібних гризунів, нориць, тушканчиків, у деяких місцях — бабаків та пацюків, рідше птахів, змій та жаб, в літній час і безхребетних. Тхори, що живуть біля рік і озер, полюють також на водяних щурів. У деяких випадках тхори заподіюють певну шкоду домашньому птахівництву, але уявлення щодо цього зазвичай бувають сильно перебільшеними, і дуже часто звинувачують тхорів у злочинах ними не скоєними, можливими винуватцями яких є куниці, ласки і лисиці. Поза населених пунктів тхори, безумовно, корисні: винищують дрібних і середніх гризунів.
Полюбляє ягоди винограду, шовковиці, терену, пасльону, шипшини, різні фрукти; їсть жуків, коників, ящірок, змій, рибу, раків, амфібій, диких птахів та падло, робить запаси їжі.
Здобуває їжу подібно всім хижакам крадькома.
Парування: березень-травень, вагітність триває 37-38 днів, а кількість малят у виплоді становить 7-9 (1-12). Виводкова нора має кілька виходів та камери для зберігання корму. У ній тхорята живуть до 2-2,5 місяців.Малята народжуються голими, сліпими, але в перші ж дні покриваються коротким білим волоссям. Приблизно до 10 днів кінцівки, лоб та спина темніють. Хутро в молоді подібне до батьківського, але темніше. Статеві відміни в забарвленні відсутні. Малята починають бачити через 15-30 днів. Зуби прорізуються наприкінці другого тижня. За свідченням Г. В. Сележинського, малята після народження наступного дня здатні сплітатись в щільний клубок. Такий рефлекс не дає їм змоги виповзати з нори і допомагає зберігати цінне тепло. Мати захищає малечу своїм тілом від холоду, а коли стає тепло, може витягати на поверхню. Коли звірята досягають приблизно місячного віку, вони набувають деяких рефлексів самозбереження — в разі небезпеки можуть швидко ховатися в норі. Через кілька місяців тхорята, як дорослі, здатні вбивати свою жертву — кусати в потилицю. Статевозрілими стають в 8 міс.
Розмножується в неволі добре. Інколи вид утримують у лабораторіях, зоопарках і звірогосподарствах (для виведення гібридів з тхором темним і його альбіносною формою — фуро).
