Турпа́н білокрилий (Melanitta fusca ) — водоплавний птах, що гніздиться на крайній півночі Європи та Азії на захід від Єнісею. Невелика ізольована популяція цього виду є в східній частині Туреччини. В Україні рідкісний під час сезонних міграцій та на зимівлі. Східносибірський, або американський, вид Melanitta deglandi часто також вважають конспецифічним із турпаном білокрилим і розглядають як його підвид (M. f. deglandi ).
Маса тіла 0,8—2,0 кг, довжина тіла 51—58 см, розмах крил 90—99 см. Дорослий самець у шлюбному вбранні чорний, з зеленкувато-фіолетовим металічним полиском; смуга під оком і «дзеркальце» білі; здуття основи верхньої щелепи чорне, решта дзьоба жовтогаряча; ноги червоні; райдужна оболонка ока білувата; у позашлюбному вбранні з'являються окремі бурі пера. Доросла самка темно-бура; перед і за оком білуваті плями; дзьоб темно-бурий; ноги червонуваті; райдужна оболонка ока коричнева. Молодий птах подібний до дорослої самки, але світліший; груди і черево білуваті.
Від синьги відрізняється білим «дзеркальцем» та червоним забарвленням ніг; дорослий самець від дорослого самця синьги — також білуватою райдужною оболонкою ока та білою смугою під оком.
Живиться молюсками, дрібною рибою, рідше комахами, їх личинками та рослинною їжею (наприклад, рдестом). За кормом пірнає на глибину до 10 м, залишаючись під водою до 1 хвилини.
Гніздо будують на землі поблизу озер, річок або узбережжя. У тайзі воно розташоване не далі 100 м від відкритого водоймища. У кладці зазвичай від 7 до 9 яєць. Яйця овальної форми біло-кремового кольору. Виводки нерідко об'єднуються, і одна самка водить каченят двох або трьох різних вікових груп, тому число пташенят буває вдвічі більшим, ніж в одному виводку. Розвиток пташенят йде досить повільно й починають літати не раніше середини вересня.