Повзик звичайний (Sitta europaea L. ) — птах ряду горобцеподібних. Найбільш чисельний та найбільш розповсюджений вид повзиків.
Де
ДенніМ'
М'ясоїдніМ'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
Ко
КомахоїдніЯй
ЯйцекладніЯйцекла́дні твари́ни — тварини, що при розмноженні відкладають яйця, в яких на момент залишення організму матері ступень розвитку ембріону незначни...
Al
AltricialДе
ДеревнийТе
Територіальні твариниТериторіальні тварини — тварини, які захищають певну територію від вторгнення представників того ж виду.
Ко
КонгрегацініМо
МоногамніМонога́мія — тип соціальної організації, за якої самець і самиця з однієї переваги віддають одне одному перевагу у спарюванні, ділять гніздо, і, за...
За
Зазвичай поодинокийНе
Не мігрантE
починається зРозміром приблизно з горобця. Довжина тіла звичайного повзика сягає 14 см, маса тіла 19-24 г. Дорослий самець зверху сірий; через око проходить чорна смуга; щоки і горло білі; воло, груди і черево білі, з вохристим відтінком; боки тулуба і підхвістя каштанові; махові пера сірувато-бурі; стернові пера чорні, крім сірих центральних, крайні пари біля верхівки білі; дзьоб темно-сірий; ноги жовтувато-бурі. Птах має типову для роду велику голову, короткий хвіст та міцний дзьоб і ноги. У дорослої самки низ рівномірно вохристий, каштановий колір відсутній. Молодий птах подібний до дорослої самки, але смуга, яка проходить через око, темно-сіра; майже весь низ жовтувато-вохристий.
В азіатського та північноєвропейського підвидів (S. e. asiatica та S. e. europaea відповідно) нижня частина тіла біла окрім каштанового забарвлення в районі анального отвору. Західноєвропейський підвид S. e. caesia має зазвичай червонувате забарвлення нижньої частини. Молоді птахи мають блідіше забарвлення, ніж дорослі.
Живе в помірних широтах Європи та Азії, в Ірландії відсутній. В Україні осілий і кочовий птах, зустрічається на Поліссі, в Лісостепу й у Карпатах.
Зустрічається в листопадних лісах та паркових насадженнях, гнізда влаштовує в старих деревах. Уникає молодих посадок і хвойних гущавин. Нерідко гніздиться поблизу людини — в містах, селах, старих парках і садах.
Як і інші види повзиків, здатен пересуватися по стовбуру дерева згори донизу, на противагу деяким іншим птахам, наприклад, дятлам, які можуть пересуватися лише вгору. Часто прилітає до годівниць, де поводиться дуже агресивно, відганяючи птахів інших видів.
Повзик – дуже галасливий птах. Спів – часто повторюване туі-туі-туі.
Повзик є всеїдним птахом. Влітку споживає переважно комах. Восени переходить на рослинний корм Насіння та ягоди). Здатен розбивати дзьобом міцні горіхи, попередньо закріпивши їх у розщелині дерева. Має звичку ховати знайдену їжу, якщо її кількість перевищує його потребу.
Гніздо будують в дуплах або розщелинах дерев. Вимощують його корою або травою. Можуть звужувати отвір дупла, обмазуючи його глиною. Будівельним матеріалом для гнізда слугують лусочки верхнього тонкого шару кори (частіше соснової), рослинні волокна та сухі листочки. Відкладають 5—8 білих з червоними цятками яєць. Самка насиджує їх 15-18 діб, а після появи пташенят самець допомагає їх вигодовувати. Гніздо молоді птахи покидають через 4 тижні. Батьки піклуються про молодь і після їх вильоту. Протягом сезону можуть мати дві кладки.