Папу́га Крамера (Psittacula krameri ) — птах родини Папугових. Є численним птахом по всьому ареалу. Мешкає переважно поблизу людини, у тому числі у великих містах. Тримається великими групами або колоніями. Вирізняється галасливою і непосидючою поведінкою. Це найбільш численний і широко поширений вид серед родини папугових. У дикому стані мешкає в Південній Азії і низці районів Африки. В Україні рідкісний залітний, можливо, особини, які втекли з неволі. Це один із видів папуг, яких часто утримують в неволі. Названо на честь німецького натураліста Вільгельма Крамера.
Стрункий папуга з витягнутим тілом. Маса тіла 104—158 г, довжина тіла 38-42 см, розмах крил 42-48 см. Дорослий самець світло-зелений; перед оком вузька чорна смужка; на шиї вузький «нашийник», рожевий ззаду і чорний по боках та спереду; махові пера зверху бурувато-зелені, знизу — темно-бурі; хвіст довгий, стернові пера зверху жовтувато-зелені, дві пари центральних — зеленкувато-сині, знизу всі пера жовтувато-бурі; навколоочне кільце рожеве; верхня щелепа рожева, нижня — цілком чорна або рожева, з чорною плямою; ноги сірі; райдужна оболонка ока жовтувата. Доросла самка схожа на дорослого самця, але без «нашийника». Молодий птах схожий на дорослу самку.
Ареал дуже широкий. У дикому стані мешкає в Південній Азії і ряді районів Африки. У деяких країнах Європи з м'яким кліматом, США і низці інших країн утворилися стійкі популяції вдруге здичавілих папуг цього виду. Зазвичай папуги Крамера в Європі трапляються компактно, здебільшого, тримаючись в населених пунктах (насамперед у великих містах) або поблизу них, де птахи знаходять достатню кормову базу. В Європі найбільші популяції цих папуг мешкають в Лондоні і Брюсселі. Популяція в Стамбулі сформувалася внаслідок аварії вантажівки з папугами на E80 (TEM) у 1996 р., втечі та випускання на волю домашніх папуг і відпускання просто неба прикордонниками конфіскованих нелегально ввезених птахів.
У дикій природі трапляється в різноманітних лісах, у тому числі вологих, у ландшафтах із колючим чагарником, саванах.
Чисельність цього виду є досить високою та має тенденцію до збільшення. Розмір популяції у світі невідомий.
До раціону входять різноманітні плоди, горіхи, зерна. Поїдає також ягоди, квіти, бруньки і зелені частини рослин, п'є квітковий нектар з квітів. Раціон змінюється в різні сезони залежно від наявності масової їжі. Їжу здобуває переважно на деревах, однак може спускатися і на землю.
Статева зрілість зазвичай настає у віці двох років. Моногамний птах, пара утворюється на тривалий період, проте не на все життя, як у багатьох інших папуг. Під час шлюбних ігор птахи видають неголосне щебетання. Самка під час ритуалу залицяння крутить головою і розкриває крила, зіниці її при цьому розширені. Самець перебуває поряд з нею і, стоячи на одній нозі, пропонує їй їжу. Папуги обирають для влаштування гнізда дупла, причому якщо розмір дупла недостатній, птах може дещо розширити його за допомогою дзьоба. Іноді гніздо влаштовують в отворах у скелі чи стінах будинків. Кладка складається з 3-4 яєць чисто білого кольору. Їх розмір 30,5 × 24 мм. Насиджування триває 22-24 дні, насиджує тільки самка. Пташенята, як і у інших папуг, гніздового типу — народжуються голими та безпорадними. Вони перебувають в гнізді 6-7 тижнів. Як і інших папуг, батьки вигодовують пташенят напівперетравленою їжею, що відригується із вола. Годують пташенят обидва батьків, проте самка більше, ніж самець.
Строки гніздування різняться в різних регіонах. В Індії найбільша кількість птахів насиджує кладки у квітні, хоча період розмноження триває із грудня до травня. В Африці сезон розмноження — з серпня по листопад. У межах природного ареалу мають дві кладки протягом року, в більш північних регіонах — одну.