Довжина тіла 34 — 52 см, вага 1,8 кг; тіло струнке, гнучке, хвіст (довжина 11 — 19 см) пухнастий, кінцівки досить короткі й товсті. Хутро від жовто-бурого до чорно-бурого, дуже густе, довге, шовковисте. Хутро у різних підвидів суттєво розрізняється за забарвленням і м'якістю. Найвідомішим і найкоштовнішим є хутро баргузинського соболя.
Сучасне поширення пов'язане з лісами на схід від Печори до Тихого океану. У минулому соболь був поширений значно далі на захід, зокрема й в Україні у північній частині лісової смуги (Сокур, 1961).
У місцях перекривання ареалу з куною лісовою (Martes zibellina ), зокрема на Уралі, часто зустрічаються гібриди, які мають назву "кідус" або "тумак" (не плутати з "тумак" як однією з поширених назв куни лісової у польській мові).
Цінний мисливський звір від часів Русі до сьогодення.
Також соболя розводять на звірофермах, у тому числі й в Україні.
