Рись звича́йна, або рись євразі́йська (Lynx lynx L.) — ссавець із роду рись (Lynx ), що належить до ряду хижих (Carnivora) родини котових (Felidae).
Довжина тіла самців у дорослому стані сягає від 76 до 110 см, а самок на 3–6 см коротша. Хвіст — 10–31 см, висота у плечах 60–65 см. Вага дорослих звірів найчастіше дорівнює 16–20 кілограмам, інколи до 32 кг. Рись має карі очі, китиці на вухах, короткий хвіст, великі гострі пазурі, та сильні задні лапи. Всі лапи зимою вкриті густим хутром. Жодний інший представник родини котячих не пристосований до снігу так добре, як рись. В Україні рись зустрічається досить рідко: в Карпатах та на Поліссі, у тому числі, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Су
СутінковийНі
НічніНічний спосіб життя тварин — це особлива поведінка тварин, при якій активне життя здебільшого ведеться серед ночі, а сон серед дня.Нічні тварини за...
М'
М'ясоїдніМ'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
На
НаземнийТе
Територіальні твариниТериторіальні тварини — тварини, які захищають певну територію від вторгнення представників того ж виду.
Жи
Живородні твариниЖиворо́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
По
Полює з засідкиAl
AltricialПо
ПолігініяОд
ОдинокийНе
Не мігрантE
починається зЄвразійська рись є найбільшою зі всіх рисей, довжина тіла від 76 до 110 см і 70 см у загривку, а самок на декілька (3–6) см коротша. Хвіст — 10–31 см, висота у плечах 60–65 см. Самці частіше важать від 18–26 кг (інколи до 32 кг), самки важать в середньому 18 кг. Тулуб, як у всіх рисей, короткий, щільний. Рись має карі очі, китиці на вухах, короткий хвіст, жахливі пазурі, та сильні задні лапи. Всі лапи взимку вкриті великим хутром. Жодний інший представник родини котячих не пристосований до снігу так добре, як рись.
Існує безліч варіантів забарвлення рисі, залежних від географічного району — від рудувато-бурого до палево-димчастого, з більш-менш вираженою плямистістю на спині, боках і лапах. На череві волосся особливо довге і м'яке, але не густе і майже завжди чисто білі з рідкісним крапом. Південні форми зазвичай рудіші, шерсть у них коротша, а лапи дрібніші.
Слід рисі типово котячий, без відбитків кігтів. Задню лапу при кроці вона ставить в слід передньої. Якщо йдуть декілька рисей, то задні ступають точно в слід передніх.
У доісторичні часи рись була поширена майже в усій лісовій зоні північної півкулі і всюди її історія драматична. Століттями люди її жорстоко переслідували. Колись за знищення рисі навіть виплачувались премії. Окрім того на неї любили полювати королі та князі, — м'ясо рисі вважалось делікатесом. Надто пізно люди зрозуміли, що рись заслуговує уваги і турботи, її вже цілком винищили на території більшої частини Європи. Пощастило рисі лише в гірських лісах Карпат, на Балканах, на Скандинавському півострові, в Польських Татрах, де-не-де в Іспанії, де вона живе і сьогодні, а також в Росії у Сибіру, де вона і тепер усе ще є досить звичайним звіром. Вона широко заселяє ліси від Прибалтики до Тихого океану і майже від Полярного кола до Кавказу, Алтаю, Саян й Сіхоте-Аліня, та в північній Америці.Тепер майже всюди, де рисі вдалось вижити, вона охороняється законом, в нашій країні рисей занесли до «Червоної Книги». Її навіть відловлюють і переселяють в місця, з яких вона зникла. Правда, в останні роки над риссю нависла нова загроза: ціна на її хутро піднялась непомірно високо. За добру шкуру платять більше, ніж за купу знаменитих соболів.
Рись в Україні зустрічається досить рідко — в Карпатах та на Поліссі.
Рись віддає перевагу глухим темнохвойним лісам, тайзі, хоча зустрічається в різноманітних насадженнях, включаючи гірські ліси; іноді заходить в лісостеп і лісотундру. Вона відмінно лазить по деревах і скелях, добре плаває.
При великій кількості їжі рись живе осіло, при недоліку — кочує. У добу вона здатна проходити до 30 кілометрів. При всій обережності рись не дуже боїться людей. Вона живе в створених ними вторинних лісах, в молодняках, на старих лісосіках і гарі, а у важкі роки заходить в села і навіть у великі міста.
Шлюбний період у рисі починається в кінці лютого і триває майже місяць. Взагалі рись любить самотність, не схильна до спілкування з собі подібними, але в шлюбний період ці нахили ламаються. За самицею звичайно ходить декілька самців, які постійно б'ються між собою. Мовчазні від природи, вони в цей період голосно мурчать, нявкають, а в збудженому стані голосно кричать. Самці басовито нявкають, а самиці глухо мурчать. В нічній тиші ці звуки лякають людей.
Вагітність триває 63–70 днів. В травні в рисі з'являються 2–3 дітлахів (дуже рідко 1 або 4). Вони дуже кволі, сліпі і глухі, і важать 250—300 грамів. Для потомства мати влаштовує лігво в глухій частині лісу, де-небудь під вивернутим коренем, в дуплі, печері, ретельно вимощує його пір'ям та травою. В ньому сухо та тепло. Перші два місяці свого життя маленькі рисі швидко ростуть і розвиваються на материнському молоці. Очі в малят відкриваються через 16–17 днів. Коли їм виповнюється місяць, вони починають приймати тверду їжу, але материнським молоком живляться ще 4 місяці. Потім починають виходити з мамою з гнізда, знайомляться зі складним життям лісу. Мисливський інстинкт прокидається в ранньому віці. Через 40 днів після народження, молода рись вже пробує підкрастися до «здобичі» і нападати на неї. Дорослі приносять їм живих мишей, зайців, терпляче вчать, як їх добувати, оберігають звірят від всіх можливих негараздів.
Статевої зрілості самці досягають на 21-му місяці життя, самиці — на 33-му. Тривалість життя приблизно 15–20 років.
Рисі сімейні тварини, що виховують своїх нащадків удвох. Самець помагає матері годувати і виховувати потомство. Рисенята ростуть швидко, вже в жовтні їх важко відрізнити від батьків, вони починають полювати зграями. Всю зиму молоді тримаються біля матері і розходяться хто куди навесні. В річному віці рись остаточно переходить до самостійного життя.
В Україні чисельність оцінюється в 350—400 ос. в Карпатах та до 80—90 ос. на території Полісся. Рись включена до Червоної книги України.
�рно заселені в Баварський ліс і Гарц.
В Україні чисельність оцінюється в 350—400 ос. в Карпатах та до 80—90 ос. на території Полісся. Рись включена до Червоної книги України.
Промислове значення рисі невелике (використовується хутро). Як і багато хижаків, вона грає важливу селекційну роль в лісових біоценозах. Лише у мисливських господарствах, де розводять козуль, плямистих оленів, фазанів, її присутність небажана.
