Рись іспанська, іберійська рись, піренейська рись, пардова рись (Lynx pardinus ) — вид ссавців з ряду хижих родини Котові роду Рись. Раніше іспанська рись часто вважалася за підвид євразійської рисі. Тепер доведено, що це два різних види, які еволюціонували незалежно один від одного в епоху плейстоцену. Ареал проживання іспанської рисі — Піренейський півострів в південній Європі.
Цей вид є на межі зникнення і вважається одним із найрідкісніших з котячих. Один із факторів зменшення кількості особин цього виду — зникнення в ХХ столітті кроликів, які є основою раціону рисі. Друга причина — це знищення людиною чагарників, в яких мешкають іберійські рисі. В результаті розведення популяцію вдалося збільшити. Станом на 2013 рік, в Андалусії проживає 309 іспанських рисей.
Водиться іспанська рись на південному заході Іспанії (велика частина — в Національному парку Доньяна), хоча раніше була широко розповсюджена на всій території Іспанії і Португалії. Зараз її ареал обмежений гористою місцевістю.
Перший випадок розмноження іспанської рисі в неволі мав місце 29 березня 2005 р. Того дня народилися 3 кошеняти. У травні одне з кошенят загинуло під час гри з братом. У 2006 р. в неволі народилося вже 4 кошенят.
Іспанська рись — один з найрідкісніших видів ссавців. За оцінкою на 2005 р. її чисельність становить всього 100 особин. Для порівняння, на початку XX століття їх налічувалося близько 100 тис., до 1960 — вже 3 тис., до 2000 — всього 400.Цей вид внесений до «Додатку I CITES » (Конвенція по міжнародній торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори), а також в списки «Всесвітнього союзу охорони природи » (IUCN), в категорію I (тварини, що піддаються загрозі зникнення).
Велику роль в охороні і моніторингу численності іспанської рисі відіграє співпраця з мисливськими організаціями. Зокрема, у звітах за планами дій з охорони цього виду зазначається, що «Укладення угод з землевласниками і мисливськими товариствами дозволили природоохоронним проектам реалізувати заходи з управління всім розподілом рисі».
